Тема 3. Правово-нормативне регулювання та управління нерухомістю
Джерела права поділяються па дві основні групи: республіканські закони у сфері нерухомості та інші ухвалені відповідно до них нормативні правові акти; закони й інші нормативно-правові акти суб'єктів України (регіональне законодавство); законодавство про місцеве самоврядування та відповідні місцеві нормативні правові акти. Конституція України є правовою основою розвитку усього українського законодавства. Вона має вищу силу і пряму дію. Закони та інші правові акти, що ухвалюютьсяя в Україні, повинні повністю відповідати положенням її Конституції. У Конституції України вирішуються питання компетенції держави та її суб'єктів у сфері цивільного, земельного й житлового законодавства. У Конституції України викладено основоположні принципи, що визначають законне та цивілізоване управління нерухомістю в українській державі. Вона гарантує єдність економічного простору, вільне переміщення товарів, послуг і фінансових коштів, підтримку конкуренції та свободу економічної діяльності, при цьому визнаються й захищаються однаково приватна, державна та колективна форми власності. Відповідно до Конституції право приватної власності охороняється законом. Кожен має право мати майно у власності, володіти, користуватися і розпоряджатися ним як одноосібно, так і спільно з іншими особами. Володіння, користування та розпорядження землею й майном здійснюються їх власниками вільно (стаття 41 Конституції України). Конституція встановлює, що громадяни та їх об'єднання мають право мати в приватній власності землю, кожний має право на житло. Держава гарантує недоторканість і захист приватної власності на землю, а також захист прав власників землі при здійсненні