Тема 2.Основні тенденції становлення ринку нерухомості
У 1999 році Асоціація фахівців з нерухомості України вперше провела системне обстеження цін житла в регіонах України (переважно в обласних центрах). Незважаючи на певні недоліки, яких неможливо було уникнути на початку, була одержана досить повна інформація на єдиних методологічних засадах. Така робота проводиться і сьогодні на постійній моніторинговій основі.
§ 2. 2 Ринкові перетворення в житловому секторі
Житлова система дореформеного періоду характеризувалася жорстким державним регулюванням всіх житлових відносин і домінуванням державної власності. На початку перехідного періоду були намічені основні напрями нової житлової політики: реформи прав власності на житло, орендного сектора житла, житлово-комунального господарства, будівельного сектора, землекористування та містобудівного регулювання, системи житлового фінансування і створення інфраструктури ринку житла. Серед найгостріших соціально-економічних проблем, які в Україні й досі залишаються невирішеними, - забезпечення житлом громадян, що його потребують. Протягом останніх років ситуація ускладнилася, оскільки в умовах ринкової економіки житло не може надаватися безкоштовно, як це було раніше. Кризові явища перехідної української економіки негативно позначаються й на стані ринку житла. Статистичні дані, що характеризують житлову проблему в Україні такі: 13% населення не мають окремого житла; 2,4 млн. сімей перебувають на квартирному обліку; 116 тис. квартир є комунальними, де проживають кілька сімей; 4 млн. м2 площі належить до категорії старого та аварійного житла; майже 15 млн. м2 житла знаходиться у п'ятиповерхових великопанельних будинках першого покоління забудови 60-70-х років, які підлягають реконструкції; на 100 тисяч сімей щорічно зростає черга на державне житло; середній строк перебування в черзі на квартирному обліку - 10-15 років [29, с. 66]. Забезпеченість житлом на одну особу в середньому по Україні становить 20,9 м2. В цілому обсяги житлового будівництва