Тема 4. Зонування міського простору і державний кадастровий облік
електронних карт, пов'язаних з ними баз даних і супутніх матеріалів1 . Фактично ГІС - це інформаційні системи з географічно організованою інформацією. У найпростішому варіанті геоінформаційні системи - це поєднання звичайних баз даних з електронними картами і планами, тобто потужними графічними засобами. Основна ідея ГІС - поєднати дані на карті та у звичайній базі даних. Історія розвитку ГІС нараховує ЗО з невеликим років. На кінець 60-х років минулого століття Бюро перепису США розробило спеціальний формат. У цьому форматі уперше була реалізована схема визначення просторових відносин між об'єктами, і названа "топологією", Вона описувала, як лінійні об'єкти на карті сполучені між собою, які об'єкти межують один з одним, а які об'єкти складаються з суміжних елементів. Водночас, у 1969 році утворилися дві найбільші світові компанії - виробники програмного забезпечення. Спочатку компанії спеціалізувалися на консалтингу в галузі інформаційних технологій, при цьому в своїй діяльності фокусувалися на розвитку фундаментальних ідей ГІС і їх застосуванні в реальних, життєвих проектах. Пізніше, на початку 80-х років, з'явилися перші комерційні програмні продукти. Поступово, від версії до версії, системи ГІС нарощували свою функціональність; з'являлися нові концепції зберігання й обробки даних, нові програмні продукти, поки до середини 90-х років ринок геоінформатики остаточно не затвердився в своєму нинішньому вигляді. Звичайно, найбільший ефект від використання ГІС спостерігається в тих галузях, де переважають дані про просторово розподілені об'єкти, серед яких земельний кадастр і нерухомість. Але й в інших галузях економічної діяльності, не пов'язаних прямо з просторовими даними, спостерігається тенденція впровадження подібних інформаційних систем як системи управління майном; в логістиці тощо.