Тема 4. Зонування міського простору і державний кадастровий облік
міської території. Для кожної категорії формулюється свій набір планувальних стандартів і правил. 1. Житлова забудова ранжується за показниками щільності. У малих містах - це мало- й середньощільні квартали індивідуальних і багатоквартирних будинків. У великих містах додаються зони високощільної багатоповерхової забудови та квартали максимальної щільності. Крім цього, в складі зони житлової забудови виділяються "вузлові центри" поруч з транспортними вузлами й "змішані зони" в історичній частині міста. Для концентрації забудови та підвищення щільності, в окремих містах додатково встановлюються такі стандарти і правила: мінімально дозволена щільність, зменшений відступ від червоних ліній, заходи щодо стимулювання блокування будинків. За підрахунками стандарту "брутто" до 30% території акра відводиться на дороги, парки, школи та інші об'єкти соціально-побутового обслуговування. 2. До комерційної забудови належать великі торгові центри - групи з 25 і більше торгових підприємств, з яких хоч би одне має загальну торгову площу близько 10000 м2. Згідно з містобудівним приписом ця територія може включати багатоповерхові житлові та адміністративні (конторські) будівлі. Для кожного міста визначається свій склад комерційних користувачів: великі торгові центри, районні центри, транспортно-комунікаційні вузли, торгові вулиці, мікрорайонні центри тощо. 3. До промислової забудови належать підприємства важкої промисловості (обробка великої кількості сировини), середньої й легкої промисловості (вторинна переробка сировини та напівфабрикатів), дрібні виробництва, автономні виробництва. 4. До суспільної забудови належать адміністративні будівлі уряду, навчальні установи, парки й відкриті простори, сільськогосподарські землі в безпосередній близькості від міської межі. Такий підхід покликаний запобігти вибірковому освоєнню найбільш зручних ділянок у збиток інтересам населення та загальній композиції забудови.