Тема 4. Зонування міського простору і державний кадастровий облік
Залежно від кількості населення міста в Україні вважаються: малими - до 50 тис. чол.; середніми - 50-100 тис. чол.; великими - 100-250 тис. чол.; дуже великими - 250-500 тис. чол.; найбільшими - понад 500 тис. чол.; містами-мільйонерами понад за 1 млн. чол. За народногосподарським профілем міста розподіляють на: промислові, транспортні, курортні, історичні, міста багатофункціональні (без вираженої спеціалізації). За природними умовами виділяють міста середньої смуги, північної та південної зон, а також розташовані в екстремальних умовах. Використовується класифікація міст за типами зростання: швидко зростаючі, обмеженого розвитку, що стабілізувалися або з відтоком населення. Окрім цього широко застосовуються історичні класифікації міст за часом виникнення й історією розвитку, а також класифікації, що відображають цінності історико-архітектурної та культурної спадщини. Економіка розглядає місто як елемент системи народного господарства, одну з форм розміщення виробничих сил, елемент системи розселення, мережі населених місць. Промисловість разом з установами, що обслуговують тяжіюче до міста населення навколишньої території, що межує з містом, складає економічну базу міста. Урбанізована територія - це центральне місто Й приміська зона, а також самоврядні міські населені пункти, що мають щільне центральне ядро (не менше за 100 житлових одиниць) або території, що не є містом, але з щільністю проживання понад 1 тис. чол. на км2. Місто, містечко, селище, приміська зона - усе це урбанізовані території, на відміну від сільської місцевості. Територіально місто обмежує умовна лінія, яка відділяє землі, що знаходяться в користуванні міської влади, від території інших землекористувачів - міська межа. У розвиненій ринковій економіці первинним для розвитку міської території є проект планування, основна мета створення якого законодавчо захистити в соціальному плані городян,